Лізинг, як форма залучення додаткового капіталу

За економічної кризи більшість підприємств України неспроможна власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об’єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого та середнього бізнесу.
Лізинг для України досить нове поняття. Воно прийшло з Заходу, де існує понад 100 років. Практичним досвідом для України є розвиток лізингу в східноєвропейських країнах, таких, як Польща, Росія, Білорусь, що мають з нами спільні риси. Для стимулювання інвестицій у виробничу сферу, оновлення промислового потенціалу, підвищення конкурентноспроможності вітчизняних виробників у нашій країні необхідно розвивати лізингові відносини. В Україні розвиток лізингу стримується в основному через відсутність державної програми розвитку лізингу, недосконалість українського законодавства. Отже, на сьогодні лізинг в Україні переважно використовують як спосіб відновлення засобів виробництва.
Актуальність цієї теми полягає в тому, що одні підприємства мають готову до реалізації продукцію, інші підприємства не мають достатньо коштів, щоб її придбати. Отже, не обов’язково мати у власності майно для отримання доходу, потрібно лише мати право користування ним. Це питання безпосередньо вирішує лізинг.
Розглянувши переваги та недоліки лізингу можемо зробити висновок, що він безумовно потрібен і розвивається. Про це свідчить те, що кількість лізингових компаній в Україні зросла з 38 до 58 у 2005 році. Найбільше лізингові компанії працюють з середніми підприємствами - 76%, найменше з фізичними особами - 30% . Кількість і вартість укладених лізингових угод постійно збільшується, як і частка лізингу в капітальних інвестиціях. Основні інвестиції спрямовані на машини та устаткування.
Особливістю лізингу є те, що це доволі дорога форма майнового кредиту, оскільки лізингоодержувач має сплачувати лізингодавцеві сумарні платежі, що значно перевищують вартість...

Лізинг на сьогодні є ефективною формою залучення інвестицій та відтворення основних фондів для підприємств. Даний вид послуг, на відміну від банківського фінансо¬вого забезпечення, спрямований на розв\'язання проблем нестачі капіталу та проблем його ліквідності. У світі ця форма інвестування основного капіталу посідає друге місце після банківського кредиту [11,c.91].
Привабливість лізингу пояснюється тим, що виробники мають можли-вість розширити ринки збуту й отримати прибуток, а споживачі — зберегти власні кошти і користуватися, а в майбутньому придбати за залишковою вартістю, нову, високопродуктивну й дорогу техніку.
Підприємства можуть залучати додатковий капітал на умовах оперативного або фінансового лізингу. Фінансовий — дає змогу створити ефективні фінансові схеми. Найбільшою його перевагою перед іншими формами залучення позичкових коштів є можливість уникнення лізингоотримувачами великих фінансових навантажень на економіку у перші роки дії лізингової угоди.
Узагальнюючим показником ефективності лізингу, який об\'єднує еконо-мічні інтереси усіх сторін угоди, є лізинговий платіж. Його розмір головним чином залежить від схеми здійснення лізингової опера¬ції, яка визначає склад учасників угоди. Вона прямо пов\'язана з витратами лізингоотримувача: чим більше посередників, тим вищою є вартість лізингу.
Аналізуючи вітчизняний ринок лізингу, треба відзначити його активіза-цію, але обсяги здійснення лізингових операцій залишаються у декілька разів нижчими за аналогічні показники західних країн. Для успішного розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс захо¬дів з реформування податкового законодавства, встановлення норм пришвидшеної амортизації, урізнома¬нітнення джерел фінансування лізингових операцій тощо.
Отже, ринок лізингових послуг потребує особливої уваги, оскільки це не лише засіб сти¬мулювання реалізації нової техніки, пришвидшення оновлення матеріально-технічної бази, а й інтенсифікація розвитку національної економіки в цілому, підвищення її...