Прищеплення вінілпіролідону до поверхні целюлозних мембран

Використання мембранних процесів та технологій є одним з найновіших і найперспективніших напрямків розвитку сучасної науки і промисловості. Найширше використання мембранні технології знайшли в процесах очищення води, тонкого розділення сумішей тощо. Так, використання мембранних технологій очистки є одним з найкращих шляхів покращення питної води, особливо для локального водопостачання і забезпечення питною водою середніх та малих міст.
З кожним роком розширюється сфера використання мембранних процесів у різних галузях, а отже виникає потреба в мембранах з новими властивостями, такими як висока продуктивність і селективність, гідрофільність чи гідрофобність, йоноселективність, гемосумісність, бактерицидність, здатність до стерилізації, висока термо- і хімічна стійкість. У зв\'язку з цим найінтенсивніший розвиток мембранної науки відбувається у таких основних напрямах:
- розроблення нових полімерів з оптимальними експлуатаційними властивостями та виготовлення мембран на їх основі;
- створення нових типів мембран;
- оптимізація конструкції мембранних апаратів і технологічних схем;
- модифікація існуючих мембран.
Останній шлях є найперспективнішим, оскільки дозволяє уникнути довготривалих та дорогих стадій синтезу нового полімеру та розроблення методик отримання мембран на його основі.
Хімічне модифікування дає можливість регулювати властивості мембран, розширюючи сферу їх використання, та вдосконалювати їх експлуатаційні характеристики. На сьогоднішній день відомо кілька десятків способів модифікації полімерних мембран. Серед них можна виділити ті, які включають попередню фізичну обробку полімеру (плазмохімічна обробка, опромінення та фотохімічна обробка, термообробка) та ті, які проводяться лише хімічними методами (прищеплена полімеризація або полімераналогічні перетворення мембранної поверхні).
Модифікування полімерних мембран шляхом прищеплення функціональних мономерів до їх поверхні дозволяє отримати мембрани з новими...

ВИСНОВКИ
1. Огляд літератури показав, що найбільш перспективним з методів модифікування полімерних мембран є метод прищеплення полімерів шляхом хімічного ініціювання.
2. Встановлено, що прищеплення ПВПД до поверхні целюлозних мембран шляхом УФ-ініціювання є неможливим за даних умов, так як призводить до порушення селективного шару мембрани.
3. Отримано целюлозні мембрани з прищепленим ПВПД методом радикально-ініційованої прищепленої полімеризації. Досліджено зміну продуктивності мембран від тривалості модифікування.
4. Встановлено, що мембрани модифіковані ПВПД шляхом радикально-ініційованої прищепленої полімеризації протягом 60 та 90 хв. характеризуються 100% бактерицидною дією відносно грам негативної бактерії Е. Coli.