Монетарна концепція

У XVIII ст. шотландський філософ Девід Юм (1711 — 1776), дослідив-ши зв'язки між масою грошей, торговими балансами та рівнем цін, здійснив «прорив» в економічній теорії, відомий нині як монетарний (фінансовий, грошо¬вий) підхід до платіжного балансу. Вивчення грошей у XVIII—XIX ст. зумовило створення кількісної теорії гро¬шей, на якій ґрунтується сучасний аналіз грошової систе¬ми. Саме ця теорія спричинила появу монетарних уявлень.
Однак власне монетарна концепція започаткована пра¬цею американського професора М. Фрідмана «Досліджен¬ня у галузі кількісної теорії грошей» (1956), у якій сфор¬мульовано основні положення «новітньої кількісної теорії грошей». Учений визначав її як теорію попиту на гроші, а не теорію випуску, номінальних доходів чи цін.
Тема реферату – «Монетарна концепція».

Внесок М. Фрідмана в економічну теорію, і передусім у теорію грошей, полягає в ретельному дослідженні механіз¬му зворотного впливу грошового світу на товарний світ, монетарних інструментів та монетарної політики на розви¬ток економіки. Монетарна концепція стала основою гро-шово-кредитної політики, яка нині є найважливішим ва¬желем державного регулювання. Вчений відстоював ідею про виняткове значення стійкості грошей для нормального функціонування економіки. Відхилення від цього правила означає розпад усіх механізмів, з допомогою яких частини ринкової економіки утворюють єдине ціле.