Стратегії розвитку підприємства (на прикладі ПП "Ансеал")

В умовах сьогодення, коли підприємства змушені боротися за своїх покупців, конкуруючи зі світовими лідерами в різноманітних сферах діяльності, питання стратегічного розвитку підприємств набуває особливої актуальності. Адже нові часи потребують створення принципово нових стандартів організації і ведення успішного бізнесу.
Визначення стратегічного напряму розвитку підприємства, яке має широкий асортиментний ряд, ускладнено визначенням напрямів діяльності, які можуть бути найбільш перспективними з позицій прибутковості, перспектив розвитку ринку, зростання вартості активів тощо.
Процес прийняття та виконання стратегічних рішень, центральна ланка якого — стратегічний вибір, що ґрунтується на зіставленні власного ресурсного потенціалу з можливостями та загрозами зовнішнього середовища, у якому діє підприємство, називається стратегічним управлінням.
Об’єкт стратегічного менеджменту — зовнішнє середовище, його зміни, пристосування до них, пошук можливостей у конкурентній боротьбі.
При застосуванні стратегічного планування діяльності фірм і їх ділових стосунків створюються наступні важливі переваги:
робить можливою підготовку до використання майбутніх сприятливих умов;
прояснює виникаючі проблеми;
організація може звести до мінімуму негативні наслідки фактора «невизначеності майбутнього»;
готує фірму до раптових змін в зовнішньому середовищі;
стимулює керівників до реалізації своїх рішень в подальшій роботі;
покращує координацію дій в організації;
створює передумови для підвищення освітньої підготовки менеджерів;
збільшує можливості забезпечення фірми необхідною інформацією;
сприяє раціональнішому розподілу ресурсів;
чітко формалізує обов'язки і відповідальність учасників фірм;
покращує контроль організації.
Відсутність планування ставить підприємства в таке положення коли вони:
не розуміють майбутніх завдань;
не уміють розглядати господарювання як безперервний процес, де поточні дії органічно пов’язані з майбутніми;
втрачають орієнтацію у господарському світі,...

Рівень планомірності в багатьох ефективно функціо­нуючих компаніях демонструє осмисленість і визначе­ність їх діяльності. Сучасне планування характеризується усвідомленням його необхідності з метою забезпечення ефективного організування, мотивування, контролюван­ня та регулювання діяльності організації, запобігання втратам і зменшення ризиків.
Стратегія — це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.
Стратегія розглядається як зразок, до якого прагне наблизитись організація (підприємство). Найчастіше за зразок беруть процвітаючу фірму, аналізують її позитивні сторони діяльності й намагаються скористатися її досвідом.
З іншого боку, стратегію як мету управління можна визначити як ідеальну модель підприємства, в якій реалізується «бачення» його керівників і власників і яка побудована з використанням SWOT-аналізу.
Спеціалісти зі стратегічного менеджменту вважають, що скільки існує підприємств, стільки ж існує і конкретних стратегій. Найбільш поширені перевірені практикою наступні:
1)Стратегії щодо продукту: диференціації, низьких витрат, фокусування.
2)Стратегії інтеграційного зростання: вертикальної і горизонтальної інтеграції.
3)Стратегії диверсифікації: стратегії в споріднені і неспорідненій галузі.
4)Стратегії скорочення бізнесу: ліквідації, «збирання врожаю», скорочення бізнесу, скорочення витрат.
5)Конкурентні стратегії: стратегії в нових, зрілих і неперспективних галузях, стратегії підприємств залежно від частки галузевого ринку.
6)Міжнародні стратегії: глобальна і багатонаціональна.
7)Функціональні стратегії: інноваційна, виробнича, фінансова, маркетингова і кадрова.
Підприємство «Ансеал» має на меті щорічне збільшення обсягу продажів у 1,5 рази і власної частки на ринку м. Павлограду на 3%, щорічне збільшення...