Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур

Тема дипломної роботи «Види менеджменту і поєднання організаційно-управлінських культур».
Вид менеджменту і корпоративна культура - ці поняття близькі, взаємо¬пов'язані, десь перетинаються, але ні в якому разі не збіга¬ються.
Корпоративна культура — це система цінностей, вірувань, ритуалів і т.д., а вид менеджменту — парадигма управління, поєд¬нання концептуальних характеристик методів управління.
Необхідно розглянути природну еволюцію видів управління, а також методи їх аналізу та зміни в конкретній організації у тому напрямку, який обумовлюється вимогами часу, певною ситуацією і стратегічними планами розвитку організації, забезпеченням її ефек¬тивної діяльності. Крім того, важливо показати, що вид управлін¬ня — це поєднання, баланс організаційно-управлінських структур.
 

1. Еволюція КК і видів менеджменту пов'язана із зміною інших взаємопов'язаних факторів: періоду часу, зовнішнього сере¬довища, внутрішнього середовища організації, ступеня реалізації цілей, особистості співробітників. Так, існує тенденція переходу від технократичного, авторитарного менеджменту до особистісно-орієнтованого, який заохочує до інновацій. Разом з тим існує континуум видів управління, який включає, крім зазначених полярних видів, інші проміжні та специфічні види. Оптимальність виду менеджменту для даної організації залежить від тих же факторів і конкретної ситуації.
2. Рекомендується більш повна, ніж описані раніше, кла¬сифікація видів управління, яка включає вісім типів організаційно-управлінських культур:
1) влади,
2) ролі та правил,
3) колегіаль¬ності,
4) великої сім'ї,
5) творчих команд,
6) зірок,
7) задач,
8) кон¬куренції
і 12 осей аналізу соціокультурних та організаційно-уп¬равлінських змін при переході від однієї культури до іншої.
3. Розроблений інструментарій передбачає встановлення ба¬лансу згаданих типів культур у виді восьмикутника, а також визна¬чення стану виду менеджменту у ретроспекції, на даний момент і в майбутньому (пропоноване експертами).
4. На більшості підприємств України і Росії домінує автокра¬тична куль-тура, причому влада розуміється як «влада — влас¬ність», а також у багатьох державних організаціях — культура ролі і правил при великому значенні різних інструкцій і великому обсязі звітності.
У більшості випадків необхідне зрушення у бік культури творчих команд, великої сім'ї (японського менеджменту), колегі¬альності, зірок та задач.