Виховання як педагогічна категорія

Тема контрольної роботи «Виховання як педагогічна категорія».
Термін «виховання» в історії мав різні прояви і тлумачення. У ро-манській мові для визначення ви¬ховної діяльності використовували слово латинського походження edu¬cation, у французькій — pedagogie — education, в італійській — pedagogia — educazione, у німецькій — padagogik — erziehung, у польській — edukacia і wychowania. В англійській мові термін education оз¬начає виховання водночас як діяльність і як науку про ви¬ховання, хоча в словнику англійської мови є рідко викори-стовуваний термін pedagogics.
В українській мові виховання є похідним від слова chovati — ховати, вирощувати. В українській народній педа¬гогіці воно спочатку вживалося у значенні «оберігати (хова¬ти) дитя від небезпеки», а згодом почало означати «вирощу¬вати дітей, навчати правил доброї поведінки». Пізніше його стали тісно пов'язувати з поняттям «навчати» і часто вико-ристовували як рівнозначні. Ототожнення процесів навчан¬ня і виховання призвело з часом до дублювання понять «освіченість» і «вихованість». Нерідко вихованою людиною вважають людину освічену, що по суті неправильно.
Мета роботи – виявити поняття терміну виховання та розкрити тему теорію виховання як наукової і навчальної дисципліни.

Вищевикладене свідчить про те, що предметом виховно¬го впливу має бути особистість вихованця з усіма її складовими: біологічними, психічними та соціальними. На цьому базуються основні напрями виховання: професійне чи тру¬дове, національне, розумове, моральне, екологічне, естетич¬не, фізичне тощо.
Провідними та найширшими категоріями теорії виховання є виховання, самовиховання, перевихо¬вання.
Теорія виховання виконує дві основні функції: теоретико-пізнавальну і нормативно-практичну. Перша функ¬ція свідчить, що теорія виховання є галуззю педагогічної науки, яка покликана досліджувати теоретичні проблеми організації та проведення виховної роботи, висвітлювати основні закони та закономірності виховання українських громадян, обґрунтовувати цілі, ідеали, зміст загального і професійного виховання, озброїти вихователів теоретични¬ми знаннями щодо сучасної технології виховання в кон¬кретних навчально-виховних системах, надати процесові виховання державно-патріотичного і професійного харак¬теру.
Друга функція спрямована на озброєння вихователів конкретними практичними знаннями, навичками та вміннями, методиками щодо організації та проведення як загальних виховних заходів у масштабі навчально-виховних систем, так і конкретних. Не маючи теоретичних знань про процес виховання, не володіючи практичними методами та формами його проведення, жоден вихователь, навіть будучи від природи обдарованим майстром, не зможе успішно розв'язувати виховні проблеми. Саме на це звертав увагу К. Д. Ушинський: «Мистецтво виховання спирається на на¬уку. Як мистецтво складне й обширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібностей і нахилу, і як мистецтво, воно прагне до ідеалу, якого вічно намагається досягти... до іде¬алу довершеної людини».
Вихователі опановують ці якості у вищих навчальних за¬кладах під час вивчення основ суспільно-гуманітарних на¬ук, психології та педагогії, організації виховної роботи та методики її проведення. Таким...