Вимагання чужого майна і його відмінність від розбою чи бандитизму

Вимагання, тобто вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Вимагання відноситься до числа злочинів проти власності, не утримуючих ознак розкрадання, оскільки вилучення чужого майна і звертання його на користь винного чи інших осіб, знаходиться поза рамками даного складу злочину.
Основним безпосереднім об'єктом вимагання є конкретна форма власності, додатковим — психічна та фізична недоторканість особи. Додатковий об'єкт обумовлюється характером психічного насильства, застосовуваного винним. Їм можуть виступати: честь і гідність особистості (при погрозі поширити чутки, що ганьблять потерпілого або його близьких), недоторканність приватного життя особи (при погрозі поширити чутки, що можуть заподіяти істотну шкоду правам і законним інтересам потерпілого або його близьких), здоров'я особистості (при погрозі застосувати насильство).
Предметом вимагання можуть виступити:
а) майно;
б) право на майно (розписка, договір або інший документ, що підтверджує наявність боргу за здирником, або документ, згідно якому визначені майнові права переходять до здирника);
в) дії майнового характеру (виконання роботи, надання послуги і т.п.).
Майно — це предмети матеріального світу, що володіють визначеною фізичною формою. Специфіка об'єктивної сторони складу даного злочину, обов'язковим елементом якого є "вимога передачі", не спростовує дану тезу; як було встановлено раніше, під вилученням майна розуміється не тільки його фактичне переміщення, але і юридичне вилучення, при якому відбувається перехід власності на те або інше майно. У тому випадку, якщо здирник вимагає передати йому у власність нерухоме майно, можна говорити про вимогу передачі майна.
Право на майно — це...

1. Конституція України.
2. Кримінальний кодекс України.
3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.
4. Кримінально право.
5. Закон України “Про власність”.
6. Закон України “Про прокуратуру”.
7. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”.
8. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”