Забезпечення цивільного позову в кримінальному судочинстві

Сьогодні Україна переживає період становлення та розбудови власної державності. В цей період відбуваються значні зміни економічних, політичних, соціальних орієнтирів суспільства, здійснюється формування власних політичних інститутів, національного законодавства. Зміни такого характеру не можуть проходити в державі гладко та швидко і, як правило, супроводжуються негативними соціальними наслідками, в тому числі зростанням злочинності. Ріст злочинності, який зараз має місце, призвів до зростання завданої потерпілим матеріальної та моральної шкоди, який забезпечується цивільним позовом.
Відповідно до вимог цивільного права шкода, заподіяна внаслідок порушення правовідносин, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Крім цивільно-правового обов’язку здійснення відшкодування заподіяної злочином шкоди правові системи багатьох країн також передбачають покладання на особу, винну у вчинені злочину, обов’язку відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди на основі норм кримінально-процесуального права.
Останнім часом зросла актуальність дослідження проблем, пов’язаних з розробкою правових механізмів відновлення порушених прав, у тому числі і майнових.
Проблемам відновлення майнових прав фізичних і юридичних осіб, відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в юридичній літературі постійно приділяється увага. Ці питання висвітлювалися в працях С.А. Александрова, С.А. Альперта, Б.Т. Безлєпкіна, П.П. Гуреєва, Ф.Н. Багаутдінова, В.О. Дубривного, О.Г. Мазало ва і інших.
Однак, багато питань, які охоплює ця проблема, досліджені недостатньо повно, деякі її аспекти взагалі не розглядались. Це в свою чергу породжує негативні наслідки як для законодавчої, так і для правозастосовчої практики.

Сьогодні Україна переживає період становлення та розбудови власної державності. В цей період відбуваються значні зміни економічних, політичних, соціальних орієнтирів суспільства, здійснюється формування власних політичних інститутів, національного законодавства. Зміни такого характеру не можуть проходити в державі гладко та швидко і, як правило, супроводжуються негативними соціальними наслідками, в тому числі зростанням злочинності. Ріст злочинності, який зараз має місце, призвів до зростання завданої потерпілим матеріальної та моральної шкоди, який забезпечується цивільним позовом.
Відповідно до вимог цивільного права шкода, заподіяна внаслідок порушення правовідносин, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Крім цивільно-правового обов’язку здійснення відшкодування заподіяної злочином шкоди правові системи багатьох країн також передбачають покладання на особу, винну у вчинені злочину, обов’язку відшкодування потерпілому заподіяної злочином шкоди на основі норм кримінально-процесуального права.
Останнім часом зросла актуальність дослідження проблем, пов’язаних з розробкою правових механізмів відновлення порушених прав, у тому числі і майнових.
Проблемам відновлення майнових прав фізичних і юридичних осіб, відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в юридичній літературі постійно приділяється увага. Ці питання висвітлювалися в працях С.А. Александрова, С.А. Альперта, Б.Т. Безлєпкіна, П.П. Гуреєва, Ф.Н. Багаутдінова, В.О. Дубривного, О.Г. Мазало ва і інших.
Однак, багато питань, які охоплює ця проблема, досліджені недостатньо повно, деякі її аспекти взагалі не розглядались. Це в свою чергу породжує негативні наслідки як для законодавчої, так і для правозастосовчої практики.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди, нанесеної злочином, і вилучення безпідставно придбаного майна мають важливе значення для усунення наслідку злочину і відновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій.
У кожній справі про злочин, яким заподіяно матеріальну шкоду, суд при винесенні вироку зобов’язаний розв’язати цивільний позов, а якщо він не заявлений відповідно до вимог ч. 2 і 3 ст. 29 КПКУ, - за власною ініціативою розв’язати питання про відшкодування матеріальної шкоди, якщо цього вимагає охорона державних та суспільних інтересів, чи інтересів прав громадян, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до статей 291 і 328 КПКУ цивільний позов при винесенні вироку може бути залишений без розгляду тільки у випадках виправдання підсудного, за відсутністю складу злочину, не явки цивільного позивача чи його представника на судове засідання. Якщо позов підтримує прокурор або коли він заявлений підприємством, установою, організацією суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача чи його представника.
Цивільний позов може бути залишений без розгляду в зв’язку з відсутністю достатніх доказів і згідно п. 4 ст. 63 КПКУ характер і розмір заподіяного злочином шкоди підлягає доказуванню в кримінальній справі.
Якщо в стадії віддання обвинуваченого до суду і у судовому засіданні буде встановлено. Що розмір шкоди неможливо встановити, а він впливає на кваліфікацію злочину, на призначення винному міри покарання і на розгляд інших питань, зазначених у ст.. 324 КПКУ, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Правильно було б не зазначити в законі мінімального і максимального розмірів компенсації за моральну коду, а надати можливість потерпілому чи судові визначити конкретну суму в кожній окремій справі, виходячи з вимог розумності, поміркованості і справедливості.
Питання про зміну розміру компенсації має розглядатися судом у випадках, коли заявлені в позові вимоги є необґрунтованими, явно не...