Забезпечення законності та дисципліни в діяльності ОВС

Здобуття Україною незалежності відкрило шлях до кардинальних перетворень у всіх сферах суспільного життя. Все це знайшло своє відображення у чинній Конституції України, яка вперше за тисячолітню історію української держави, людину, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку визнала найвищою соціальною цінністю. Україна, обравши шлях незалежного розвитку, проголосила однією із своїх головних цілей побудову держави на принципах верховенства права і демократії, де втілюватиметься принцип – держава для людини, забезпечуватимуться права і свободи кожного згідно з європейськими нормами і стандартами.
Конституція України – це єдиний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і держави, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень. Конституція України виражає волю українського народу і політику держави. Чинне законодавство передбачає спеціальний механізм правового захисту, гарантування Конституції.
Держава всіма засобами повинна боронити життя й безпеку своїх громадян. В статті 68 Конституції України записано: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягаючи на права і свободи, честь і гідність інших людей.”. Україна прагне стати правовою державою, в якій всі підкоряються законам. Це одна з головних ознак розвиненої демократії.
З правом та законом тісно пов’язане таке юридичне явище, як законність. Як уже зазначалось, закони є обов’язковими для всіх. І держава приймає їх для того, щоб вони виконувалися, втілювалися в життя. Коли органи держави, посадові особи, громадяни та їх об’єднання виконують закони, тоді у суспільстві панує законність.
При цьому слід особливо підкреслити, що дотримуватись законів повинні всі суб’єкти суспільного життя. Всі рівні перед законом і ніхто не може бути звільнений від безумовного підкорення його вимогам.
Законність – це стан суспільного...

Здобуття Україною незалежності відкрило шлях до кардинальних перетворень у всіх сферах суспільного життя. Все це знайшло своє відображення у чинній Конституції України, яка вперше за тисячолітню історію української держави, людину, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку визнала найвищою соціальною цінністю. Україна, обравши шлях незалежного розвитку, проголосила однією із своїх головних цілей побудову держави на принципах верховенства права і демократії, де втілюватиметься принцип – держава для людини, забезпечуватимуться права і свободи кожного згідно з європейськими нормами і стандартами.
Конституція України – це єдиний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, який є Основним Законом суспільства і держави, регулює найважливіші суспільні відносини, містить норми прямої дії, має особливий порядок прийняття, внесення до нього змін і доповнень. Конституція України виражає волю українського народу і політику держави. Чинне законодавство передбачає спеціальний механізм правового захисту, гарантування Конституції.
Держава всіма засобами повинна боронити життя й безпеку своїх громадян. В статті 68 Конституції України записано: “Кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягаючи на права і свободи, честь і гідність інших людей.”. Україна прагне стати правовою державою, в якій всі підкоряються законам. Це одна з головних ознак розвиненої демократії.
З правом та законом тісно пов’язане таке юридичне явище, як законність. Як уже зазначалось, закони є обов’язковими для всіх. І держава приймає їх для того, щоб вони виконувалися, втілювалися в життя. Коли органи держави, посадові особи, громадяни та їх об’єднання виконують закони, тоді у суспільстві панує законність.
При цьому слід особливо підкреслити, що дотримуватись законів повинні всі суб’єкти суспільного життя. Всі рівні перед законом і ніхто не може бути звільнений від безумовного підкорення його вимогам.
Законність – це стан суспільного...

1. Міліція України: історичний нарис, портрети, події / За заг. ред. Ю.О. Смирнова. К., 2002.
2. Соціально-психологічний аналіз причин порушення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ: Науковий звіт НДЛ «Соціальна і психологічна робота в органах внутрішніх справ». Х., 1998.
3. Проти катувань. Міжнародні механізми запобігання катуванням та жорстокому поводженню. Х., 2003.
4. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад керівного складу органів та підрозділів УМВС України в Харківській області // Преступление и наказание. 2005. № 19 (531).
5. Обертинський О. Ідеали Майдану потребують доведення щодня, або «Дорожня карта для міліції» // Іменем Закону. 2005. № 29 (5467).
6. Про проведення в органах та підрозділах внутрішніх справ операції під умовною назвою «Чисті руки»: Наказ МВС України № 435 від 20.09.2002 р.
7. Про затвердження Тимчасового положення про мобільні групи з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод громадян у діяльності органів внутрішніх справ: Наказ МВС України № 286 від 17.03.2004 р.
8. Обертинський О. «Комісари» в пошуку окопної правди» // Іменем Закону.2005. № 36
9. Про проведення експерименту з апробації нової системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 295 від 26.03.2002 р.
10. Коляда П.В. Актуальні питання досудового слідства в Україні // Організаційно-правові питання реформування досудового слідства в Україні: Мат-ли всеукр. наук.-практич. конференції. Донецьк, 2003.
11. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): Дис... канд. юрид. наук. Х., 1998.
12. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4.

.
13. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації. Харків, 2003
14. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини...