Організація поточного планування в ОВС

2. Організація планування.

Найважливішою функцією соціального управління є планування його діяльності.
Планування являє собою процес визначення цілей, яке підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.
Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати ресурси, комплексно, якісно та швидко вирішувати різноманітні завдання.
Під плануванням розуміють вид управлінської діяльності, який визначає перспективу та майбутній стан організації. З допомогою планування створюється орієнтир майбутньої діяльності організації.
Загальна мета внутрішньої координації діяльності підприємства скласти уяву про дійсний стан справ на підприємстві, визначити власні сильні та слабкі сторони і досягти бажаного результату.
Фахівці ринкової економіки виділяють такі позитивні результати формального планування:
- воно примушує керівників перспективно мислити;
- змушує чітко визначити свої завдання;
- робить підприємство більш підготовленим до ринкових змін;
- дає можливість застосувати контроль.
Система планування на підприємстві складається з розробки й застосування як перспективних так і поточних планів. Існує прямий зв’язок між успіхом підприємства і плануванням їхньої діяльності.
Світова практика бізнесу свідчить, що коли внаслідок стратегічних чи тактичних прорахунків збанкротує одне дрібне або середнє підприємство, соціальні наслідки можуть бути незначними. Але коли таке трапиться з індустріальним велетнем, який забезпечує роботою тисячі і десятки тисяч громадян, проблема набуває національного характеру.
Для того, щоб функція "Планування" досягла цілей, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах:
- а) принцип повноти.
Планування повинне охоплювати всі галузі діяльності підприємства, усі дії та операції управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера,...

1. Конституція України, Київ - 1996р.
2. Кримінально - процесуальний кодекс України, К., Атіка - 2008р.
3. Наказ МВС України № 495-99р.
4. Наказ МВС України № 65-05р.
5. Наказ МВС України № 36-08р.
6. В.М. Плішкин Теорія управління органами внутрішніх справ, Київ - 1999р.
7. Н.И Кулагин Организация работы следственного подразделения, 1980г.
8. Г.А. Туманов Организация управления в сфере охраны общественного порядка, 1972г.
9. В.Д. Малков, В.З. Веселый Понятие социального управления. Управление органами внутренних дел,1987г.
10. Юргутіс І. А., Кравчук І.І. «Основи менджменту» Київ «Освіта», 1998р., стр.19-22, 27-29, 30, 37.
11. Учебное пособие «Основы менеджмента», Москва. Издательство «Центр», 1998г., стр. 27-33, 70, 76-78.
12. Виханский О.С., Наумов А.И. «Менеджмент», 3е издание, Москва 1998г., стр.31, 36.
13. Словарь «Основы менеджнента», стр.695, 692, 690.
14. Майкл Мескон, Майкл Альберт, Ф. Хедоури. Москва, издательство «Дело», 1997г.
15. Герчикова И.Н. «Менеджмент», 3е издание, Москва «Банки и биржы». Издательское объединение «Юнити» 1997, стр. 488-491, 155-157.
16. Галькович Р.С., Набоков В.И. «Основы менеджмента», Москва «Инфра-М», 1998г., стр. 20-23.
17. В.П. Лисюченко, П.В. Ольховик Управління органами внутрішніх справ. Навчальний посібник. Київ – 2002.