ТЕМПЕРАМЕНТ

І Вступ

ТЕМПЕРАМЕНТ (лат. Temperamentum - належне співвідношення рис від tempero - змішую в належному стані) - характеристика індивіда з боку динамічних особливостей його психічної діяльності, тобто темпу, швидкості, ритму, інтенсивності, що складають цю діяльність психічних процесів і станів. ОДНА Л
Темперамент- якість особистості, що сформувалося в особистому досвіді людини на основі генетичної обумовленості його типу нервової системи і значною мірою визначальний стиль його діяльності. Темперамент відноситься до біологічно обумовлених підструктур особистості. Розрізняють чотири основних типи темпераменту: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік.

ВИСНОВОК
Тобто iндивiдуальний стиль дiяльностi залежить не лише вiд властивостей нервової системи, а й вiд властивостей темпераменту. Ймовiрно, що їx носiй, оволодiваючи професiйною дiяльнiстю, мимовiльно вибирає вiдповiднi їм способи виконання дiй.
Стиль дiяльностi виступив на перший план i при порiвняннi результатів роботи водіїв автобусiв - представникiв сильної i слабкої нервової системи . Не мали аварiй i серйозних порушень не «сильнi», як слід 6уло б сподiватися, а «слабкi» водії. Oстанні бiльше уваги придiляли плануванню й органiзації своєї роботи: завжди завчасно «програвали» маршрут, особливо на складних дiлянках траси, частiше, нiж «сильнi», проводили профiлактичний огляд автомобiлiв, уникали поїздок уночi.
Загалом же iндивiдуальний стиль дiяльностi тяжіє до так званого середнього типу. Його icнування було встановлено пiд час повторних вимiрювань властивостей нервової системи (ла6iльностi, рухливості, динамiчностi) в одних i тих самих дослiджуваних. Виявилося, що серед груп з високими, середнiми i низькими результатами у першому дослiдженні в подальшому найстабiльнiшою виявилася середня група, тодi як показники полярних груп змiнювалися щодо вихiдного рiвня в бiк показникiв «середніх». Водночас саме вiд вихiдного рiвня залежала динамiка (напрямок, величина i швидкiсть) рiзних психiчних явищ (вiд простих реакцiй до структури спiлкування). Тому стиль дiяльностi довелося змiнювати саме представникам полярних груп.
У вcix згаданих випадках iндивiдуальний стиль дiяльностi має нiбито компенсаторне значення: зрiвноважує властивостi iндивiда з вимогами його професiї. Насправдi, коли такі вимоги стають досить високими (передбачають швидкicть реагування або велику витривалiсть, до того ж протягом чималого часу), iндивiдуальний стиль може не виробитись.
Наприклад, для оволодiння навичками жонглювання потрiбна така властивість нервової системи, як рухливiсть, тому жонглерами не можут стати носії інертної нервової системи . Ще бiльше значення має лабiльнiсть:...