Методологічні основи управління фінансовими активами Єдиного Казначейського Рахунку в Україні

Тема роботи «Методологічні основи управління фінансовими активами Єдиного Казначейського Рахунку в Україні».
В роботі розглядається проблема управління тимчасово вільними коштами єдиного казначейського ра¬хунку (ЄКР) в Україні. На підставі результатів дослідження статистичних закономірностей динаміки касових залишків ЄКР протягом 2001—2007років запропоновано методику визначен¬ня обсягу касових залишків, які доцільно зберігати на ЄКР для гарантованого здійснення бюд¬жетних витрат, та обсягу фінансових активів, що можна розмістити на грошовому ринку.
В Україні триває формування сучасної системи управління фінансами дер¬жавного сектору економіки. При цьому враховується ринкова природа фінансів, у відповідному контексті відбуваються зміни у сфері дохідної й видаткової полі¬тики держави, боргової політики. Кінцевою метою започаткованих реформ є на¬ближення ефективності управління державними фінансами України до рівня роз¬винутих країн.
Одним із важливих аспектів системи управління державними фінансами є ство¬рення методології управління касовими залишками єдиного казначейського рахун¬ку (ЄКР). ЄКР — це рахунок, відкритий Державному казначейству України (ДКУ) в Національному банку для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі елек¬тронних платежів (СЕП) НБУ. ЄКР об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в ДКУ для його управлінь у АР Крим, областях, містах Києві й Севастополі. Обсяг залиш-ків становить у середньому 5—10% від річного обсягу видатків зведеного бюджету України. У разі розміщення визначеної Міністерством фінансів частини коштів ЄКР на фінансовому ринку можна сподіватися на досягнення економії бюджетних коштів, підвищення ліквідності внутрішнього грошового ринку, а також ринку дер¬жавних цінних паперів (ДЦП). Про необхідність заходів щодо зменшення обсягу поточних касових залишків ЄКР зазначалося такими авторами, як О. Кириленко, Б. Малиняк, В. Міщенко, В. Висоцький, В. Калитчук, А. Савицька. Актуаль-ність цього питання підтверджується й постановою...

Усі перелічені елементи фінансового управління коштами ЄКР повинні бути створені й в Україні. Крім загальних закономірностей для прийняття оперативних рішень про обсяги коштів, що розміщуються, треба враховувати такі фактори:
1) тенденції розвитку світової фінансової системи й ситуацію на світо-вих фі¬нансових ринках;
2) різницю між обсягами затвердженого річного й фактичного дефіциту бюджету;
3) перспективи виконання прийнятих програм приватизації;
4) перспективи здійснення зовнішніх і внутрішніх запозичень на прийнятних умовах;
5) можливість змін у чинному бюджетно-податковому законодавстві, які, впливаючи на механізм справляння податкових надходжень і тендерні процеду¬ри, приведуть до зміни обсягу й термінів доходів і видатків;
6) порівняно малу місткість вітчизняного грошового ринку стосовно обсягів ресурсів, якими оперує держава, що потребує жорсткої координації дій між уря¬дом і НБУ;
7) частку дефіциту спеціального фонду державного бюджету, який не фінан¬сується за рахунок коштів ЄКР;
8) явища, які збільшують імовірність дефіциту бюджету (майбутні вибори, надзвичайні події, стихійні лиха тощо);
9) програмні засади провладних політичних партій із боргової політики та ін.
Зазначені фактори присутні завжди й неявним чином враховуються у вико¬ристаних для дослідження статистичних даних. Проте при кожному новому роз¬міщенні їх, очевидно, слід додатково аналізувати.
Для запровадження механізму ефективного управління ліквідністю ЄКР в Україні необхідно включити у сферу управління й кошти місцевих бюджетів, Пен¬сійного фонду, позабюджетних соціальних фондів. Цієї мети можна досягти не тільки з допомогою адміністративних заходів, а й через заохочення відповідних органів ринковими процентними ставками за користування їхніми коштами, можливістю залучення їх до процесу управління залишками. Консолідація всіх ка¬сових залишків сектору державного управління на ЄКР дасть змогу підвищити якість прогнозування, контролю ризиків при розміщенні бюджетних залишків, управління...