Соціально-політичний та економічний розвиток Української Держави гетьмана П. Скоропадського у 1918 р.

1. Вступ
29 кві¬тня 1918 р. у Києві відбувся з'їзд хліборобів-власників, на який з усієї України прибуло кілька тисяч делегатів. П. Скоропадсь¬кого, який з'явився у ложі, під бурхливі оплески було запро¬шено до президії зібрання, що означало обрання його гетьманом України. Наступного дня прихильники нової влади захопили державні установи у столиці. Переворот пройшов досить спокій¬но, у переповненому окупаційними військами місті ніхто не виступив на захист Центральної Ради та її уряду.

Українсь¬ка гетьманська держава 1918 р. була об'єктивно необхідним станом визвольних змагань. Вона становила спробу перевести Українську революцію на конструктивний шлях, відмовитися від радикальних соціалістичних перетворень і спрямувати го¬ловні зусилля на розбудову та зміцнення державності.
Але режиму гетьмана Н. Скоропадського не вдалося консо¬лідувати широкі політичні кола навколо незалежності Украї¬ни. Він не знайшов спільної мови з українськими політичними партіями, які, скориставшись незадоволенням широких верств населення соціально-економічною політикою П. Скоропадського, підняли проти нього повстання, що й привело до падіння його влади.