Поняття та види трудової кар’єри

В останні кілька років тема кар'єри набула широкої популярності у середовищі українських учених і практиків, що викликано реформуванням всіх основних сфер нашого суспільства, становленням ринкової економіки, що потягла за собою зміну відносин до багатьох процесів і явищ, що дотепер залишалися поза полем зору в силу їхнього негативного сприйняття або низького рівня актуальності.
Те що раніше вважалося відхиленням від норми, породженням буржуазного суспільства, капіталізму, ототожнювалося з кар'єризмом, що виявляє собою лише незначне, так до того ж девіантний прояв кар'єри, сьогодні зводиться в ранг важливого показника розвитку людини в системі соціальної структури, істотного фактора й умов поліпшення соціально-психологічного клімату, підвищення продуктивності праці в організації її конкурентноздатності.
Учені виділяють різні аспекти (напрямки) прояву кар’єрних прагнень.
У вузькому змісті кар'єру зв'язують із трудовою діяльністю людини, з її професійним життям. Кар’єра у даному випадку є "поступальне просування по службовим сходам, зміна навичок, здатностей кваліфікаційних можливостей і розмірів винагороди, пов'язаних з діяльністю працівника". Все це має відношення до організаційного аспекту кар'єри.
Особистісний аспект припускає розгляд цього явища з позиції людини особистості, розкриває особливості бачення кар'єри її діячем. Із цим зв'язані вираження індивідом суб'єктивної оцінки (самооцінки) характеру протікання свого кар'єрного процесу, проміжних результатів розвитку його кар'єри, що народжуються із цього приводу особисті відчуття . "Кар'єра – це суб'єктивно усвідомлені власні судження працівника про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження й задоволення працею", це " індивідуально усвідомлені позиція й поводження, пов'язані із трудовим досвідом і діяльністю протягом робочого життя людини".
Нарешті можна виділити соціальний аспект, подання змісту поняття кар'єри з погляду суспільства. По – перше це вироблені в процесі розвитку суспільства...

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. – Львів, «Світ», 1995. – 296с.
2. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. 8-е издание / Перев. с англ. под ред. С.К. Мордовина. – СПб.: Питер, 2004. – 832 с.
3. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. – 512с.
4. Бовыкин В.И. Новый менеджмент: (управление предприятиями на уровне высших стандартов; теория и практика эффективного управления). – М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1997. – 368с.
5. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика – СПб: "Питер", 2000. – 416с.
6. Бондарь Н.П., Васюхин О.В., Голубев А.А. Подлесных В.И. Эффективное управление фирмой: современная теория и практика – СПб.: Изд. Дом «Бизнесс-пресса», 1999. – 416с.
7. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: БаК, 2001.-624 с.
8. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. – К.: Вища шк., 1994.-223с.
9. Крушельницька О.В. , Мельничук. Управління персоналом: Навчальний посібник. – К., «Кондор», 2003. – 296 с.
10. Маргерисон Чарльз Дж. «Колесо» командного управления: Путь к успеху через систему управления командой: Пер. с англ. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004.
11. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учеб¬ное пособие/ Под ред. П.В. Шеметова. — М: ИНФРА-М; Ново¬сибирск: НГАЭиУ, 1999.
12. Новиков Д.А. Механизмы стимулирования в организационных системах. – М.: ИПУ РАН (научное издание), 2003. – 147 с.
13. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2002. – 351 c.
14. Стивен У., Фланнес и Джинджер Левин. Навыки работы с людьми для менеджеров проектов. —— М.: Технологии управления Спайдер, 2004. — 380 с.
15. Управління персоналом фірми: Навчальний посібник. / Під. Ред.. Крамаренко В.І., Холода Б.І. – Київ: ЦУЛ, 2003 .- 272 с.
16. Словник іншомовних слів / За ред. член....