Бандитизм

Актуальність даного питання полягає в тому, що бандитизм є одним з найнебезпечніших злочинів, оскільки їх згуртованість, організованість утрудняє розслідування таких злочинів. Стисло характеризуючи ту, що складається в Україні останнім часом криміногенну обстановку, слід підкреслити, що негативні тенденції в стані злочинності продовжують домінувати. Зростає організованість злочинного середовища. Криміногенний світ швидко пройшов шлях від розрізнених злочинних груп до згуртованих, інтелектуально і фізично оснащених, а також стійких озброєних груп (банд). Характеризуючи сучасний стан організованої злочинності, слід зазначити, що вона стає одним з найбільш небезпечних чинників, що ускладнюють оперативну обстановку. Її частка в структурі злочинності щодня росте. Кількість зареєстрованих злочинів, здійснених організованими групами і злочинними співтовариствами, збільшилася за останні сім років в 8,5 разу.
Найбільшу небезпеку в структурі організованої злочинності представляють бандитські формування. Діяльності цих озброєних об'єднань набуває агресивний характер, видозмінюються і стають все більш небезпечними форми і методи скоєння злочинів, підвищується озброєність і технічна оснащеність банд.
Статистичні показники, що характеризують стан розкриття і розслідування бандитизму, є напруженою ситуацією, а відповідно, необхідності вдосконалення правового і організаційного забезпечення попереднього слідства, розслідування, попередження і припинення даних злочинів. І в цій роботі я хочу освітити методику розкриття бандитського притуплення. Розповісти про обставини, що підлягали дослідженню. Розкрити стадії розслідування бандитизму, особливості виробництва окремих слідчих дій.

1.Гришанин П. «Понятие банды и ответственность за бандитизм по советскому уголовному праву».. М. 1958
2.Бажанов М.И.Уголовное право Украины. Часть общая. — Днепропетровск, 1992. —С.166.
3.Новицький Г.В. Кримінально-правова кваліфікація бандитизму // Уряду України. Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочиністю. Т.7. К. 1998. с. 206-215.
4.Кримінальне право України. Особлива частина. За редакцією М.І. Бажанова, С.С. Сташиса, В.Я. Тація. Київ – Харків. Юрінком Інтер – Право, 2001, с.124
5. Кримінальне право України. Особлива частина. За редакцією М.І. Бажанова, С.С. Сташиса, В.Я. Тація. Київ – Харків. Юрінком Інтер – Право, 2001, с. 244-245, 315-316.
6.Кримінальне право України. Особлива частина. За редакцією М.І. Бажанова, С.С. Сташиса, В.Я. Тація. Київ – Харків. Юрінком Інтер – Право, 2001, с.136
7.Кононенко В. // Деякі питання судової практики у справах про бандитизм. Право України. №4. 1996
8. Дворкин А.І., Боголюбова Т.А. Расследование бандитизма: Метод. пособие. – М.: Приоритет, 2000. – 176 с. – С. 14.
9. Дьяков С.В., Ігнатьев О.А., Карпушин М.П. Ответственность за государственные преступления. – М.: Юрид. лит., 1988. – 224 с.
10. Ванюшкин С.В. Российская криминологическая энциклопедия: преступность и борьба с нею в понятиях и комментариях / Под ред. А.И. Долговой – М.: НОРМА, 2000. – 802 с. – Ст. 42.
11.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. 6-е видання. За редакцією В.Ф. Бойко та інших. Київ. “А.С.К.” – 2000. С.529
12. Шакун В.І., Яценко С.С. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. – К.: Правові джерела, 1998. – 1085 с. – Ст.280–281.
13. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – Х.: Одіссей, 2001. – 240 с.
14. А. Андреева, Г. Овчинникова. Квалификация бандитизма. // Законность. 1996. №4
15. Агапов П. Бандитизм и организация преступного сообщества (преступной организации): проблемы соотношения.// Законность. 2002 №4