Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту

1. Необхідність страхового захисту населення
Невід'ємною ознакою існування людства є ризик, навіть тоді, коли пре нього невідомо. Для людини з давніх-давен джерелом певних загроз або ризиків було навколишнє середовище. В одних випадках воно було більш, в інших — менш загрозливим. Людина впродовж свого історичного розвитку вдавалася до репресивних і превентивних методів боротьби з навколишньою небезпекою, що в кінцевому результаті закономірно сприяло становленню такого сучасного методу захисту, як страхування. Зародившись у період розкладання первіснообщинного ладу, страхування поступово стало невід'ємний атрибутом і суспільного буття, і ринкової економіки. Західні філологи вважають, що термін "страхування" має латинське походження й означає "безтурботний", отже, відображає ідею застереження, захисту та безпеки.

Життя, особливо в наш непростий час, повне несподіванок. Людина може виявитися жертвою катастрофи або пограбування, раптово занедужати, унаслідок зміни ринкової кон'юнктури можуть не виправдатися розрахунки підприємця на одержання прибутку. У цих і безлічі інших випадків виникає необхідність заздалегідь забезпечити себе від їхніх шкідливих наслідків або звести них до мінімуму. Чимало людей постійно знаходиться в зоні підвищеного ризику. Це пожежні, працівники охоронних служб, рятувальники, інкасатори, представники цілого ряду інших професій. При надходженні їх на роботу або призові на службу відповідні міністерства, відомства й інші організації приймають на себе зобов'язання по стра-хуванню життя і здоров'я зазначених осіб на випадок смерті або стійкою втрати працездатності. Багато громадян у передодні старості і зв'язаного з нею зниження працездатності хочуть забезпечити собі хоча б прожитковий мінімум, для чого прибігають до послуг спеціалізованих організацій, що, приймаючи від громадян одноразово або періодично визначені внески, гарантують їм при настанні обумов-леної події (наприклад, при дожитті до обговореного віку) виплату відповідних сум, що перевершують, як правило, ці внески.
В усіх зазначених випадках мова йде про страхування, при якому спеціалізовані організації - страховики збирають внески з громадян і організацій (страхувальників), що уклали з ними договори страху-вання. За рахунок цих внесків (страхових премій) у страховика утвориться особливий страховий фонд, з якого при настанні передбаченого в договорі страхового випадку (смерті, утрати працездатності, знищення майна, неотримання прибутку і т.д.) страховик сплачує страхувальникові або іншій особі обумовлену грошову суму.
Страхувальники прагнуть до одержання грошової компенсації збитку, заподія-ного особистості або майну в результаті випадкових обставин, причому розмір цієї компенсації повинний бути якнайвище і у всякому разі більше суми сплаченої страхової премії. Страхова виплата часом...

Отже, основною метою системи соціального страхування та пенсійної реформи є забезпечення достойного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, не приховуючи своїх трудових доходів.
Зміст реформи соціального забезпечення населення України шляхом запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування полягав у:
- створенні стійкої фінансової системи для економічного захисту людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадків, передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.
- створенні ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства (держави, профспілок та роботодавців).
- встановленні дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових страхових фондів.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними особами.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням положень Конституції України Верховною Радою України було прийнято Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (1998 р.), Закони України...