Внутрішній туризм в УкраїніР : Проблеми та перспективи розвитку

Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на різноманітні фестивалі мистецтв, виставки, свята, спортивні змагання, а також спільна робота та відпочинок молоді багатьох країн у спортивних та оздоровчих таборах тощо. Такі заходи теж сприяють розвиткові туризму.

Формою туризму, що найдинамічніше розвивається нині в світі, є внутрішній туризм, що проявляється в потоках туристів, подорожуючих у межах власної країни. Цілком очевидно, що внутрішній туризм можна розглядати нині як важливе соціально-економічне явище, один з чинників економічного зростання регіонів держави, прояв їх взаємодії. Саме тому у працях вітчизняних і іноземних науковців досить часто зустрічаються спроби здійснити методологічні узагальнення щодо розвитку туристичних потоків у межах однієї країни, зокрема, розробити певні класифікації та систематизації, визначити закономірності та принципи розвитку.

Зважаючи на світовий досвід, в Україні було б доцільно поєднати елементи всіх трьох моделей розвитку внутрішнього туризму. При цьому у Західному регіоні доцільно розвивати внутрішній туризм по моделі, яка базується на приватних міні готелях. У ряді регіонів (АР Крим, Севастополь, південні регіони) – в основу має бути покладена модель на базі створення великих курортних та природно-заповідних зон; у великих містах та центральних регіонах як базову модель розвитку доцільно обрати модель, яка базується на створенні будівництво великих і середніх приватних туристичних об’єктів у сільській місцевості та містах і місцевостях, які мають значну культурно-історичну спадщину (звичайні та спеціалізовані готелі, культурно- етнографічні центри); створення державних або приватних рекреаційних та сільськогосподарських парків, курортних зон, виставково-експозиційних центрів.