Особливості перегляду рішень, ухвал, що набрали законної чинності у звязку з нововиявленими та винятковими...

Розділ І. НОРМАТИВНІ ТЕОРЕТИЧНО-ПРАВОВІ ОЗНАКИ ПЕРЕГЛЯДУ РІШЕНЬ, УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ, ЗА ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПРИЙНЯТИМ 18.07.1963р
1.1. Історико-правова генеза інституту перегляду рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими
обставинами
1.2. Поняття та види перегляду рішень, ухвал, що набрали
законної сили
1.3. Порівняльна процесуально-правова характеристика інституту перегляду судових рішень і ухвал: у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами, апеляційним, касаційним провадженням
Розділ ІІ. ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ ТА УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВИХ ПОЛОЖЕНЬ
2.1. Аналіз діючого інституту перегляду рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами, у форматі судової практики..........................................
2.2. Особливості судової практики перегляду рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами
Розділ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПЕРЕГЛЯДУ РІШЕНЬ, УХВАЛ, ЩО НАБРАЛИ ЗАКОННОЇ СИЛИ, У ЗВ’ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ТА ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ, ЗГІДНО ПОЛОЖЕНЬ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ПРИЙНЯТОГО 18.03.2004р.
3.1. Теоретико-правова характеристика нововведень до процесуальної форми перегляду рішень, ухвал, що набрали...

1. Актуальність дослідження теми, її теоретичне і практичне значення.
Сьогодні система перегляду судових рішень в Україні привертає особливу увагу. Це пов’язано з цілим рядом причин: по-перше, настав час оцінити результати проведення в 2001 році „малої” судової реформи, яка запровадила апеляційний та касаційний перегляд, поєднані з порядком виключного провадження. По-друге, відбувається процес реалізації положень прийнятого в 2002 році закону про судоустрій. По-третє, завершена розробка проектів нових процесуальних кодексів.
У сучасній світовій практиці існує багато різних систем перегляду су¬дових рішень, але попри цю різно¬манітність, всі їх можна розділити на дві основні групи - системи, що по¬будовані на демократичних засадах, і системи, що обслуговують недемо¬кратичні політичні режими. В основу побудови демократич¬них систем закладено три базових об'єктивних чинника, а саме:
- необхідність забезпечення умов для розсудливого (без зайвої суєти, надмірних емоцій та крайнощів) розгляду правових спорів у судах першої інстанції по суті;
- необхідність судового тлума¬чення спірних правових положень;
- необхідність поновлення провад¬ження в справі в разі виявлення після її розгляду нових важливих доказів, як абсолютно нових, так і тих, що вказу¬ють на помилковість прийняття судом до уваги відповідних фактичних даних при розгляді й вирішенні цієї справи. Ці чинники жодним чином не пов'язані ані з рівнем кваліфікації суддів, ані з їх добросовісністю, по¬рядністю чи сумлінністю. Вони існу¬ють об'єктивно й вимагають першо¬рядного врахування при побудові системи перегляду судових рішень. Отже, не можна очікувати від учас¬ників судочинства врівноваженої, відносно спокійної участі в процесі на¬дання, дослідження та доведення пере¬конливості доказів, якщо вони відчу¬ватимуть себе „на краю безодні”, як¬що вони усвідомлюватимуть, що ви¬правити результати один раз дослідже¬них у суді доказів неможливо. Також не можна очікувати від суддів (про¬фесіоналів чи присяжних...

Намагання побудови системи правоутворення в суспільстві у сучасних умовах „розвиненого” юридичного регулювання так, щоб повністю усунути всі елементи нечіткості й неузгодженості право¬вих норм, є неможливим.
Слід не забувати, що новітній Україні достались у спадок залишки тоталітарного правопорядку, який хоч і ґрунтується на законі, проте закон у тоталітарних режимах не забезпечує додержання і захисту природних прав і свобод особи. Право розуміння сучасного українського законодавця ґрунтується на успадкуванні радянської позитивістської концепції природи права, яка виходила з того, що юридичний закон є єдиним фактором забезпечення правопорядку. І в теорії, і в юридичній практиці продовжує панувати традиційна нормативістська концепція радянського права, яка підміняє право законодавством, ототожнює право і закон.
Узагальнюючи законодавство України та судову практику, на жаль доводиться констатувати, що принцип верховенства права розчиняється у принципі законності, або принципі верховенства закону.
Прогалини в законах існують об’єктивно, незалежно від волі законодавця. У самому законі, який встановлює загальні норми права, неодмінно виявляються недоліки, притаманні усім людським справам. У силу своєї загальності він не може охопити безмежної різноманітності суспільних відносин та їх окремих випадків.
Оскільки в житті суспільства, яке швидко розвивається, зустрічаються випадки, що законом не передбачені, суд розбираючи такі випадки, покликаний відігравати творчу роль.
При за¬стосуванні спірних норм права об'єктивно виникає потреба в їх су¬довому тлумаченні, оскільки право¬суддя не може зупинятись, очікую¬чи появу нових більш досконалих і чітких норм права, недопустимою також є відмова в правосудді за цих підстав. Тобто, якщо розгляд судової справи грунтується на нормі, що викликає спір відносно її тлумачен¬ня, то необхідно цей спір розв'язати. Це і є одним із завдань системи пе¬регляду судових рішень.
Якою б досконалою не була проце¬дура підготовки судової...