Фінансові ресурси підприємства і пропозиції щодо формування фінансової стратегії досліджуємого підприємства

Основною організаційною ланкою народного господарства будь-якої країни є підприємство. Згідно діючого законодавства в Україні «підприємство – самостійний господарюючий, статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)» .
Для успішного функціонування будь-якого підприємства вирішальне значення має забезпечення його діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів. В економічній науковій та практичній літературі досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному процесі [10].
Значна група авторів (Балабанов І., Балабанов А., Бланк І., Павлова Л., Поддєрьогін А. та інші) трактує, що фінансові ресурси підприємства як кошти, наявні у розпорядженні суб'єкта, що господарює. При цьому вказує на строго цільове використання сукупності коштів, які володіють потенційною можливістю мобілізації або іммобілізації. Бланк І. підкреслює, що дана сукупність коштів формується з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді .

Актуальність роботи полягає в тому, що в даний час, з переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Усе це значно збільшує роль аналізу їхнього фінансового стану: наявності, розміщення і використання коштів.
Результати такого аналізу потрібні насамперед власникам, а також кредиторам, інвесторам, постачальникам, менеджерам і податковим службам.
Головна мета даної роботи - дослідження фінансового стану шахти імені Благодатна, виявити основні проблеми фінансової діяльності і дати рекомендації для покращення фінансового стану.
В рамках мети роботи вирішуються наступні питання:
- визначається методика оцінки фінансового стану підприємства;
- проводиться аналіз динаміки власного та позичкового капіталу;
- проводиться аналіз фінансових ресурсів підприємства та оцінюється його платоспроможність;
- розроблені рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

З метою якнайшвидшого виведення вугільної промисловості з того критичного стану, в якому вона опинилася, Мінпаливенерго ініціювало розроблення Програми, яка б визначала Державну стратегію щодо розвитку галузі.
Головними проблемами галузі є збитковість та низька інвестиційна привабливість вугледобувних підприємств, відсутність реальних механізмів приватизації, неплатежі за відвантажене вугілля, дефіцит платіжного балансу, недосконале ціноутворення, значна заборгованість з платежів у бюджет та з виплати заробітної плати, нестача коштів на розвиток, соціально-економічні, екологічні і технічні проблеми, пов'язані з ліквідацією шахт (розрізів), недостатній рівень техніки безпеки та охорони праці.
Деякі позитивні зміни в галузі, які відбуваються за останній рік, є без перебільшення результатом повсякденної уваги Президента України та Уряду до шахтарських проблем, реалізації наданих доручень та підтримки, що надається.
Значну увагу в Програмі приділено створенню інвестиційне привабливого клімату у вугільній галузі, виробленню відповідних правил, вигідних і Державі і інвесторам.