Бронхіальна астма середньої важкості, фаза загострення Беротек

Скарги
При поступленні хворий скаржився на приступи ядухи, що супроводжуються страхом смерті, кашель із утрудненим вивільненням мокротиння, закладеність носу, утруднене дихання через ніс, задишку з утрудненим видихом.
3. Анамнез захворювання
Перші ознаки хвороби виникли в 2010 р., початок – гострий, виникли приступи ядухи, які повторювались по кілька разів в день, 5 разів виникали вночі. Хворий пов’язує появу хвороби із частими загостреннями хронічного бронхіту. Ядусі передували закладення носу, утруднення дихання через ніс. При кожному приступі виникав сухий гавкаючий кашель, який переходив після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл скловидного , дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові. Хворий звернувся в Івано-Франківську міську клінічну лікарню №2, де йому було встановлено діагноз - інфекційно-алергічна бронхіальна астма і надано медичну допомогу (призначено атровент, теофедрин). Після перебування в лікарні стан хворого значно покращився. Хворий отримав саніторно курортне лікування в Криму. Задишка підсилювалась весною і восени. Періодично хворий проходив лікування в стаціонарі, після якого його стан покращувався.
03.02.2013 року виник новий приступ ядухи. Атровентом приступ не знімався. Він викликав карету швидкої допомоги. Було введено еуфілін, що не принесло покращення. Хворого було доставлено в лікарню у важкому стані.

4. Анамнез за системами
Дихальна система
Хворий скаржиться на утруднене дихання через ніс, закладеність носу, сухість в роті. Відмічаються серозні виділення з носу, кровотечі з носа не було. Сухості за грудиною хворий не відчуває. Спостерігається сухий гавкаючий кашель, який переходить після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл. скловидного дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові.
Під час приступу хворий набуває вимушеного положення сидячи, іноді він...

В даному протоколі показано як проводиться оцінка терапевтичної ефективності і безпечності при виборі препарату для лікування бронхіальної астми.
Висновок про ефективність і безпечність терапії було зроблено на основі проведеного спостереження за станом хворого протягом двох тижнів курації , якому проводили лікування препаратом Беротек. Після 14 – денного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб’єктивних скарг і об’єктивних досліджень. Результатом планового використання Беротеку в дозі 100 мкг 2 рази на добу було зменшення задишки, збільшення фізичної витривалості, скорочення кількості загострень, покращення загального стану здоров'я, також препарат використовувався для купірування приступу бронхіальної астми. Препарат застосовували у вигляді аерозолю в комбінації з метилксантинами, аналептиками, стабілізаторами мембран тучних клітин і глюкокортикоїдами . Побічних ефектів, які б вимагали відміни препарату, не було.
Отже, можна зробити висновок, що отримана протягом курації інформація може служити вагомим підґрунтям для планового використання b2-агоністів при хронічних обструктивних захворюваннях, в тому числі і при інфекційно-алергічній бронхіальній астмі.