Міжнародні організації в регулюванні міжнародного руху робочої сили

Вступ
Міжнародна міграція робочої сили виступає важливою складовою міжнародних економічних відносин. Не тільки продукти праці (товари і послуги) характеризуються високим рівнем міжнародної мобільності. Фактори виробництва (праця і капітал) також переміщуються з країни в країну. Згідно з законом Б. Оліна міжнародний рух товарів і факторів виробництва можуть заміщати один одного. Країна, яка в надлишку забезпечена працею, може або експортувати працеємні товари, або її громадяни можуть самі виїжджати за кордон і там працювати. Міжнародний рух факторів виробництва підпорядковується тим же законам, що і міжнародна торгівля товарами: фактори виробництва переміщуються до тих країн, де за них більше платять. При вивченні проблеми міжнародної міграції робочої сили використовуються такі основні поняття.
1) Міграція (від лат. переселення) населення – переміщення людей через межі певних територій зі зміною місця проживання назавжди або тимчасово.
2) Мігранти – особи, що переміщуються.
3) Міграційний потік – загальна кількість мігрантів (або міграцій), яка характеризується спільністю районів вибуття і прибуття протягом певного періоду часу – один з показників напрямку міграції.
4) Внутрішня міграція – зміна місця проживання осіб у межах національних кордонів країни.
5) Зовнішня міграція – переміщення населення з однієї країни в іншу.
Зауважимо, що міжнародна економіка як наука вивчає закономірності саме зовнішньої міграції населення, але не в цілому, а лише окремі потоки.
Зовнішня міграція населення включає два взаємопов’язані процеси:
а) еміграцію, тобто виїзд з однієї країни певного контингенту людей;
б) імміграцію, тобто в’їзд їх в іншу країну.
У зв’язку з цим існують поняття міграційного сальдо – різниця між показниками еміграції з країни та імміграції до країни, а також поняття рееміграції, тобто повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.
6. Міжнародна організація праці (МОП) розробила класифікацію видів сучасної міжнародної міграції...

Висновки

Одним із проявів інтернаціоналізації і демократизації господарського і соціально-культурного життя людства, а також наслідків гострих міжнаціональних протиріч, прямих сутичок між країнами і народами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих є великомасштабні внутрішньодержавні і міждержавні переміщення населення і трудових ресурсів у різних формах. Це - добровільні мігранти, що користуються правами і можливостями, наданими їм світовою цивілізацією і міжнародними ринками праці для вибору місця проживання і роботи. Це - біженці і змушені мігранти, що покидають Батьківщину не по своїй волі, а під тиском «обставин».
Світове співтовариство нещодавно ще не відчувало безпосередньо розміри, особливості і наслідки міграційних процесів на міжнародному рівні, тепер зіткнулося з необхідністю координації зусиль багатьох країн із вирішення гострих ситуацій і коллективного регулювання міграційних потоків.
Міжнародний поділ праці як вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах, передбачає наявність у різноманітних країнах трудових ресурсів різноманітного обсягу і кваліфікаційного складу. Широке трактування міжнародного поділу праці як відокремлення окремих видів людської діяльності необов’язково розуміє його наступну кооперацію - заснований на міжнародному поділі праці стійкий обмін між країнами продуктами, виробленими ними з найбільшою економічною ефективністю. Але якщо така кооперація здійснюється, то відбуватися вона може в двох формах: міжнародного обміну товарами (міжнародної торгівлі), зробленими на основі поділу праці, або на основі міждержавного переміщення самої праці - міжнародної трудової міграції.
Міжнародна міграція - явище далеко не нове. У умовах міжнародної статистики і...