Социальное прогнозирование:определение, этапы, методы

Соціальне прогнозування - це спеціальне дослідження про ймовірні перспективи розвитку соціального об’єкта. До того ж об’єктом може бути і соціальне явище, процес, і соціальний прошарок, і соціальне становище особистості. Метою соціального прогнозування є підготовка науково обґрунтованих пропозицій про те, в якому напрямку бажаний розвиток соціального об’єкта. Якщо ми маємо справу з визначеним соціальним явищем, то метою наукового прогнозу буде не просто передбачення його становище в майбутньому, але і виробка мір, які дозволяють у потрібному напрямку вплинути на це явище. Отже , в ході наукового прогнозування вирішуються дві головні задачі:
- визначається і мотивується мета ймовірного розвитку об’єкта;

- визначаються засоби і способи досягнення цієї мети.

Потрібно відмітити, що соціальне явище і процеси, являючись предметом прогнозування, в реальному житті настільки складні і суперечні, що в повній мірі не можна передбачити, як вони будуть розвиватися. Тому прогнозні описи завжди відносні і можуть бути лише близькими в тій чи іншій мірі до дійсності.

Класифікація соціального прогнозування можлива і в залежності від сфер прогнозного впливу. У цьому випадку необхідно правомірно виділити такі його види, як соціально-економічний, юридичний, соціально-політичний, соціально-культурологічний, соціологічний та інші. Враховуючи те, що об’єктами соціологічного прогнозування є і суспільство як соціальний організм. І соціальні групи, інститути, і сама людина, то в його межах можна виділити і соціономічний аспект прогнозування.

Серед функцій соціального прогнозування більшість дослідників виділяють три основні: орієнтуючу, нормативну і попереджувальну. Перша передбачає оптимізацію вибору соціально значимих цілей і засобів їх досягнення. Нормативна означає визначення найважливіших тенденцій соціального розвитку, динаміки соціальних потреб і ймовірності їх задоволення. Попереджувальна передбачає визначення і опис можливих негативних...